Інтелект штучний — плагіат справжній, або важливі аспекти законопроєкту про академічну недоброчесність

Спочатку треба визначитися, що таке академічний плагіат. Зокрема, це оприлюднення чужих творів (або їх фрагментів) без посилання на автора, використання результатів інтелектуальної праці іншої людини без її згоди або присвоєння цих досягнень собі. Верховна Рада разом з автором законопроєкту вирішила, що треба до цього переліку додати і тексти, згенеровані комп'ютерною програмою. Це абсолютно логічно, адже штучний інтелект збирає інформацію з багатьох джерел, що є в мережі, після чого компілює тексти на задані тематики у потрібному форматі. Тобто якщо студент чи науковець користується однією з програм штучного інтелекту, він повинен чітко повідомити про це, письмово зафіксувавши даний факт. В іншому випадку подібні дії прирівнюються до академічного плагіату.

У першу чергу особам, у роботах яких були виявлені фрагменти плагіату, доведеться відмовитися від присвоєних регалій — вчених звань чи наукових ступенів. Закон охоплює величезний прошарок співробітників наукового та науково-педагогічного складу, крім того, його дія буде розповсюджуватися також на процеси проведення конкурсів, турнірів, змагань та олімпіад. Якщо говорити простіше, то наразі вибору просто не існує — кожну роботу здобувач освіти або науковець повинен виконувати виключно самостійно, що абсолютно логічно та справедливо. Звичайно, можна додавати цитати чи посилатися на дослідження інших вчених, але про це обов'язково треба вказувати в своїй роботі. Як, до речі, і про факт використання штучного інтелекту. Це не означає, що людина не може користуватися мережею Інтернет або бібліотеками і використовувати запозичені звідти матеріали. Проте це лише допоміжний метод з обов'язковою фіксацією, що і в якому об'ємі було включено в ту чи іншу роботу, а також, кому належать дані наукові дослідження чи матеріали.

Звичайно порушення будь-яких норм закону веде за собою невідворотні санкції. Сьогодні ситуація така, що використання штучного інтелекту в наукових чи учнівських роботах без зазначення цього факту — не виключення. Якщо в результаті попередньої перевірки матеріалів буде виявлено ознаки академічного плагіату, людині може бути відмовлено в оприлюдненні твору чи наукової роботи. Але це найменше, що передбачають санкції даного законопроєкту. Окрім іншого, вживаються наступні важелі впливу на порушника:

1. Притягнення до відповідальності (академічної чи дисциплінарної).
2. Виховні бесіди.
3. Заходи реагування на базі закладу, де вчиться (працює) студент, аспірант чи науковець.
4. Відповідна реакція на плагіат при проведенні конкурсів, олімпіад, атестацій тощо.

Серед заходів реагування можуть бути присутні такі:

• усні чи письмові попередження;
• ухвалення рішення про повторне виконання завдання або написання роботи;
• примусове відвідування лекцій, які розкривають сутність академічної доброчесності.

До більш суворих заходів належать такі:

• відрахування із закладу освіти;
• позбавлення пільг (наприклад, доведеться повністю оплатити навчання);
• повторне проходження освітнього модулю або атестації (чи інших форматів оцінювання знань);
• позбавлення будь-яких видів стипендії;
• відлучення від прийняття наукових рішень;
• можливе звільнення з посади.

Як говорилося вище, на підставі даного законопроєкту, в порядку, визначеному КМУ, особу також позбавлять звання чи ступеня, які вона здобула нечесним способом. Аналогічно вчинятимуть і з конкурсантами, що прийшли до перемоги, використовуючи чужі надбання чи програми штучного інтелекту.

Таким чином, можна сказати, що кар'єру науковця, аспіранта або студента буде на довгий час призупинено. Остаточний висновок, які саме заходи треба вжити у відповідь на факт порушення, ухвалює уповноважений орган. Неважливо, чи цьому передує судове рішення — якщо факт академічного плагіату виявлений, це може стати прецедентом для обговорення та вживання заходів.
У зв’язку з цим кожен освітній чи науковий заклад неодмінно повинен сформувати відповідний "перевіряльний" комітет, який відслідковуватиме, чи виконуються постулати академічної доброчесності у матеріалах, що видаються. Також необхідно скласти внутрішній порядок проведення перевірок. Якщо порушення будуть виявлені, комітет повинен жорстко реагувати на інцидент, згідно з правилами, та відразу повідомляти керівництво закладу.

Поговоримо детальніше, які ще санкції застосовуються до порушника. Зрозуміло, що це виключення зі складу рад та органів, учасником яких до того виступала особа. Також людина позбавляється права брати участь в певних програмах, конкурсах, діяльності вченої ради. Важливо наголосити, що такі покарання мають термін, визначений уповноваженим органом закладу освіти чи іншим суб'єктом. Нижче доданий перелік інших можливих наслідків:

1. Позбавлення права брати участь у атестації чи керуванні проєктами або консультуванні здобувачів освіти.
2. Зняття з керівної посади чи відлучення від певних досліджень.
3. Виключення можливості бути претендентом на наукове чи педагогічне звання.
4. Відрахування із закладу освіти (цей пункт стосується її здобувачів).
5. Позбавлення звання, ступенів, категорій, відзнак, нагород тощо, присвоєних установою, в якій працювала чи навчалася особа.

Безперечно, це величезний репутаційний удар, якого зазнає не тільки сам порушник, але й установа, у якій він працює чи навчається. Тому, після ухвалення даного законопроєкту, бажаючим використати чужі надбання чи досягнення штучного інтелекту, треба декілька разів подумати — можливо, воно того не варте?

Цей термін нещодавно увійшов в ужиток серед учасників освітнього та наукового процесу. Що ж таке самоплагіат? Це означає оприлюднення власних досягнень та результатів, що мали місце раніше, які особа видає за новітні звершення. В такому випадку обов'язково вказати, що подібне вже публікувалося, тож є посиланням на себе самого.

Самоплагіат часто використовується, щоб досягти кількісних показників. В основному такі порушення фіксуються у звітах, наукових та студентських роботах, атестаційних та кваліфікаційних матеріалах. По аналогії з іншими випадками виявлення академічної недоброчесності, чи, простіше говорячи, плагіату, така наукова, конкурсна, атестаційна робота не враховується.

Перелік санкцій, що використовуються у різних сферах наукової діяльності, у згаданому випадку дуже схожий: відкликання робіт, дисциплінарна відповідальність, анулювання ступеню чи звання, відрахування чи звільнення.

Кабінетом Міністрів сформований алгоритм, згідно з яким необхідно діяти у разі виявлення академічної недоброчесності:

1. Спрямувати повідомлення про виявлені порушення до уповноваженого органу.
2. Якщо такого органу не існує, створити його.
3. Притягнути винуватця до академічної відповідальності (та/або дисциплінарної), згідно з внутрішньою системою реагування на порушення окремо взятого закладу.

Орган, який розглядає справи про академічний плагіат, зокрема, скарги на несправедливість ухвалених рішень — Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Сюди можна подавати запити щодо встановлення законності позбавлення людини звання чи звільнення з посади в зв'язку з академічною недоброчесністю. Є ще один вихід із положення: особа може самостійно відмовитися від роботи, у якій був використаний плагіат або матеріали, сформовані штучним інтелектом.

У будь-якому випадку, з огляду на новітні тенденції в науці та освіті, не варто ризикувати чесним ім'ям, посадою чи подальшою кар'єрою, намагаючись спростити процес написання роботи. Також завжди доцільно перевіряти створені матеріали якісними сервісами виявлення плагіату — вони здатні не тільки миттєво знайти запозичення (у тому числі самоплагіат, якщо така робота була опублікована) та неунікальні місця, а й виявити фрагменти, згенеровані ШІ.

Не тільки інтелект і талант, але й чесність та порядність рухають науку вперед! 🙌

Автор: Катерина Вольська

23 червня 2024