У МОН пояснили, що саме регулює закон про академічну доброчесність і кого він стосується

Цей закон пояснює, як діяти правильно всім учасникам освітнього процесу. Учням, студентам, викладачам і науковцям. У документі чітко описано, що вважається доброчесною поведінкою, які дії є порушеннями та яку відповідальність вони передбачають. Завдяки цьому стає зрозуміло, де проходить межа між нормальною навчальною або науковою роботою і нечесними практиками.

Важливо й те, що закон не обмежується лише університетами. Його норми діють у всій системі освіти і науки. Вони поширюються на школи, заклади вищої освіти, наукові установи, дослідження, експертизи, а також на процеси присудження наукових ступенів і звань. Це означає, що правила стають однаковими для всіх рівнів.

Для тих, хто працює чесно, нові вимоги не створюють додаткового тиску. Навпаки, вони додають ясності і порядку. Закон допомагає зробити систему більш прозорою і зрозумілою, а рішення у спірних ситуаціях більш передбачуваними.

Почнемо з базового. Закон вводить єдине офіційне визначення академічної доброчесності. Це сукупність цінностей, принципів і правил, яких мають дотримуватися всі учасники освітнього та наукового процесу.

До основних цінностей віднесено чесність, довіру, повагу до авторства і гідності, справедливість, відповідальність, а також послідовність у дотриманні правил. Закон поширюється на багато сфер. Зокрема, він охоплює такі напрями діяльності:

• освітній процес у закладах усіх рівнів;
• наукову та науково-технічну роботу;
• навчальну діяльність здобувачів освіти;
• створення, рецензування і публікацію академічних робіт;
• вступні іспити, конкурси та олімпіади;
• присудження освітніх і наукових ступенів, а також звань;
• внутрішнє і зовнішнє забезпечення якості освіти та науки;
• оцінювання діяльності наукових установ.

Таким чином, правила стають однаковими для всіх, без винятків.

Окремий розділ закону присвячений порушенням академічної доброчесності. Їх перелік чіткий і зрозумілий.

До таких порушень належать:

• академічний плагіат;
• вигадування або підробка даних;
• привласнення або приписування авторства;
• виконання завдань не самостійно або з забороненою допомогою;
• необ’єктивне або упереджене оцінювання;
• свідоме перешкоджання навчанню чи дослідженням;
• схиляння інших осіб до порушень;
• порушення на рівні закладу або установи.

Окремо врегульовано використання матеріалів, створених за допомогою комп’ютерних програм. Якщо людина користується такими результатами і не вказує цього, матеріал не вважається авторським.

Закон детально описує, як саме мають розглядатися повідомлення про порушення. Процедура включає визначені строки, права всіх сторін і обов’язок закладу ухвалити рішення.

Передбачено механізми, які зменшують ризик конфлікту інтересів, а також можливість оскаржити рішення. Важливий момент. У законі закріплено презумпцію академічної доброчесності. Це означає, що особа вважається доброчесною, доки не доведено протилежне.

Види санкцій залежать від статусу особи. Закон чітко розмежовує підходи до різних категорій. Для викладачів і науковців можливі такі заходи:

• попередження та обмеження в діяльності;
• звільнення з посади;
• позбавлення наукових ступенів або звань;
• заборона участі в конкурсах чи керівництві дослідженнями.

Для здобувачів освіти передбачено інші санкції. Вони можуть варіюватися від повторного виконання роботи до відрахування. Заклади освіти та наукові установи також несуть відповідальність. Серед можливих заходів:

• відмова в акредитації;
• втрата права присуджувати ступені;
• зниження результатів державної атестації.

Закон зобов’язує всі заклади освіти і науки створити власну внутрішню систему академічної доброчесності. Це не формальність, а обов’язкова частина роботи. Заклади мають:

• затвердити внутрішні правила і процедури;
• визначити відповідальні органи або осіб;
• забезпечити прозорий розгляд звернень;
• публікувати внутрішні документи і результати рішень;
• використовувати програмні інструменти для виявлення порушень.

Керівники установ несуть персональну відповідальність за те, щоб ці системи реально працювали.

Закон також передбачає створення спеціального Реєстру осіб, щодо яких застосовано обмеження за порушення академічної доброчесності. Його мета проста. Підвищити прозорість і довіру до дипломів, наукових ступенів і звань.
Окрім цього, прямо забороняється реклама і посередництво у створенні академічних робіт на замовлення. Такі дії офіційно визнаються порушенням і тягнуть за собою правові наслідки.

Автор: Катерина Вольська

21 квітня 2026