"Подвійний плагіат": нового заступника Лісового звинуватили у недоброчесності в дисертаціях

Кандидатську дисертацію під назвою «Антиглобалістський рух і Україна» Трофименко захистив у 2011 році в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса. Антиплагіатори заявляють, що виявили академічні запозичення на двадцяти семи сторінках основного тексту, що становить приблизно дев’ятнадцять відсотків його обсягу.

За даними аналітиків, частина виявлених фрагментів перегукується з російськими виданнями. Окремі збіги стосувалися матеріалів зі збірника «Антиглобализм и глобальное управление» та статей, присвячених антиполітичним рухам. Деякі джерела були зазначені, але великі частини тексту збігалися без коректного цитування. Також згадувались і такі проблеми, як:

• запозичення з російських видань без належних посилань;
• використання матеріалів, не включених у список джерел;
• часткове перекручення змісту при перекладі;
• випадки створення посилань на джерела, які фактично відсутні.

Таке поєднання помилок викликало найбільше запитань щодо якості роботи. Аналітики стверджують, що в окремих фрагментах зміна одного слова повністю змінювала зміст речень. Прикладом вони назвали ситуацію з згадкою газети Le Monde Diplomatique, де після втрати ключового слова висновок виглядав протилежним до справжнього.

Докторську роботу «Публічна дипломатія в умовах глобалізації» Трофименко захистив 8 травня 2024 року в Київському національному університеті імені Шевченка. У цьому дослідженні аналітики виявили тридцять три сторінки плагіату, що становить дев’ять відсотків тексту. Хоча відсоток здається невеликим, експерти звернули увагу на характер проблем.

Як зазначається у звіті, дослідник перекладав фрагменти з книги Zlatko Pagovski «Public Diplomacy of Multilateral Organizations», вилучав оригінальні посилання та додавав власні. Частина таких нових посилань стосувалася публікацій, написаних ним у співавторстві з ректором Маріупольського університету Костянтином Балабановим.

Крім того, аналітики помітили використання російських джерел без коректного цитування. Це стосувалося матеріалів про теорії глобалізації, цифрову дипломатію та історію зовнішньополітичних практик.

Щоб чітко окреслити претензії, варто згадати ключові зауваження дослідників:

• відсутність оригінальних посилань на іноземні джерела;
• додавання власних вигаданих покликань;
• використання російських авторів без цитування;
• дублювання таблиць без зазначення справжнього джерела.

Особливої уваги набула таблиця з додатку, яку, за словами аналітиків, повністю скопійовано з книги Кубишкіна та Цвєткової. У дисертації ж як джерело була вказана власна стаття Трофименка. Це назвали «подвійним плагіатом».

Офіційної позиції МОН з цього приводу наразі немає. Відомо, що 8 серпня уряд звільнив попереднього заступника міністра Михайла Винницького, який залишився радником. На його місце прийшов Микола Трофименко, доктор політичних наук, доцент та ректор Маріупольського державного університету. Він має державні нагороди та тривалий стаж у сфері освіти.

Цей випадок не є поодиноким. Раніше у плагіаті звинувачували й інших чиновників у сфері освіти, включно з міністром Оксеном Лісовим та його заступником Андрієм Вітренком. Тема академічної доброчесності знову стала актуальною, і суспільство уважно стежить за реакцією профільних органів. Історія з дисертаціями Миколи Трофименка викликала активне обговорення у професійній спільноті. Вона підняла питання про прозорість, доброчесність та реальну якість наукових робіт. Поки тривають офіційні перевірки, суспільний інтерес лише зростає, а сам процес ставить перед системою важливі запитання щодо стандартів академічної відповідальності. Щоб не потрапляти в подібні ситуації, користуйтесь якісними сервісами перевірки своїх робіт на плагіат, наприклад такими як Skandy.

Автор: Катерина Вольська

27 листопада 2025