Професор розповів, які є переваги в новій моделі розподілу бюджетних місць в аспірантурі

Тепер плагіат у дисертаціях має не тільки репутаційні наслідки. Університети та наукові установи, де такі порушення виявляють, втрачатимуть бюджетні місця. Це прямо закладено в нову формулу державного замовлення. Якщо є підтверджений плагіат, фінансування скорочується.

Професор підкреслює, що для української науки це новий підхід. Уперше держава відкрито показує зв’язок між якістю наукової роботи та обсягом коштів. За його словами, цього кроку давно чекали ті, хто працює чесно і системно.

Механізм працює досить чітко: якщо у захищеній PhD-дисертації знаходять плагіат, рейтинг установи зменшується на 10 відсотків. Разом із цим скорочується кількість бюджетних місць. Окрім цього діє окреме правило для наукових галузей. Якщо за останні три роки в певній галузі Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти фіксувало недоброчесні запозичення, обсяг держзамовлення може зменшитися на 50–90 відсотків. Штовба вважає, що сама логіка формули є правильною. Вона робить систему зрозумілою і змушує установи відповідальніше ставитися до результатів своєї роботи, а не лише до звітів.

Говорячи про сильні сторони нової моделі, професор наголошує, що це не разове рішення, а сигнал для всієї освітньої сфери. Перед тим як перейти до переліку, він зауважує, що мова йде про довгострокові зміни. До основних переваг нової формули належать такі моменти:

• підтримка міжнародної інтеграції української науки;
• урахування публікацій у впливових наукових виданнях і результатів зовнішнього оцінювання;
• посилення відповідальності за дотримання академічної доброчесності.

Після цього професор робить важливе уточнення. Щоб система справді працювала, формулу потрібно регулярно переглядати. Варто аналізувати її наслідки і вчасно змінювати показники, якщо вони створюють перекоси або необґрунтовані переваги для окремих закладів.

Він також зазначає, що в умовах кадрових і структурних змін недостатньо просто фіксувати якість на папері. Потрібно стежити, щоб вона відповідала реальній ситуації і зберігалася впродовж багатьох років.

Насправді проблема ще глибша. Сьогодні аспірантура в Україні часто не виконує свою ключову роль. Замість розвитку науки вона нерідко перетворюється на формальну сходинку, яка не завжди приваблює сильних і мотивованих дослідників. Причини цього явища та можливі рішення докладно аналізуються у статті Ростислава Панчука "Аспірантура в Україні: як ми втрачаємо покоління молодих вчених і як можемо це змінити".

Нова формула розподілу бюджетних місць не є універсальним рішенням. Але вона чітко задає напрям. У центрі державної політики в освіті та науці з’являються якість, відповідальність і чесні правила гри.

Автор: Катерина Вольська

03 січня 2026