Верховний Суд дозволив перевіряти дисертації на плагіат незалежно від дати захисту

Михайло Кротевич очолює патологоанатомічне відділення Національного інституту раку. Його дисертація на тему "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" потрапила під підозру у плагіаті.
У вересні 2023 року до НАЗЯВО надійшла офіційна скарга від професора, доктора медичних наук Олександра Грабового. У ній йшлося про численні текстові та візуальні запозичення у роботі Кротевича з дисертації його наукової керівниці — докторки медичних наук Вікторії Хоперії.
Після розгляду справи Комітет з питань етики у квітні 2024 року передав до НАЗЯВО висновок про наявність академічного плагіату. У травні агентство офіційно підтвердило факт порушення.

У червні 2024 року Кротевич подав позов до суду з вимогою анулювати рішення Комітету, стверджуючи, що його дисертацію захистили ще 25 червня 2014 року — за кілька днів до набуття чинності Законом "Про вищу освіту" (№ 1556-VII), який уперше передбачав відповідальність за плагіат у наукових працях.
НАЗЯВО, у свою чергу, наголосило: принцип академічної доброчесності діяв в Україні задовго до 2014 року. Положення про необхідність коректного оформлення джерел і дотримання етичних стандартів були чинними й раніше.
Суд першої інстанції, а згодом і апеляційний суд, не задовольнили позов Кротевича. Вони аргументували це тим, що науковий ступінь йому присвоїли у вересні 2014 року — вже після набуття чинності законом про відповідальність за плагіат.

Скарга Кротевича була розглянута Верховним Судом, який підтвердив позицію попередніх інстанцій, але частково задовольнив касаційну скаргу — закрив провадження, визнавши при цьому правомірність висновків НАЗЯВО.
Основні тези з постанови:

• Перевірка дисертацій на плагіат можлива незалежно від дати їх захисту. Це не є ретроспективним застосуванням закону, адже сам принцип академічної доброчесності існував ще до прийняття Закону № 1556-VII.
• Закон не вводив нових санкцій, а лише конкретизував механізми виявлення порушень.
• Виявлення плагіату не є покаранням, а дією, спрямованою на захист авторських прав та збереження наукової етики.
• Ігнорування порушень у роботах, захищених до 2014 року, створювало б ситуацію, коли авторські права не підлягали захисту.
• Проведення перевірок на академічну нечесність можливе в будь-який час, якщо воно здійснюється відповідно до чинного адміністративного процесу.

Також суд підкреслив, що використання чужих текстів без належного цитування є плагіатом незалежно від наявності дозволу наукового керівника. Це положення базується на нормах Законів № 1556-VII та № 3792-XII.
У висновку постанови йдеться: позивач не вказав джерела запозичених матеріалів, що підтверджує правильність рішення Комітету з етики від 4 квітня 2024 року.
Постанова набрала чинності одразу після ухвалення, остаточна і не підлягає подальшому оскарженню.

У минулому НАЗЯВО тимчасово припинило перевірки дисертацій, яким понад 10 років. Підставою для цього став лист Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. У ньому йшлося про можливу юридичну невизначеність у питанні застосування принципів академічної доброчесності до робіт, захищених до 6 вересня 2014 року.
Проти такого підходу виступила ініціатива "Дисергейт", яка вказувала, що через цю позицію НАЗЯВО фактично заблокувало розгляд заяв щодо низки резонансних справ, зокрема дисертацій очільника Державної служби якості освіти Руслана Гурака та ексголовного військового прокурора Анатолія Матіоса.

Автор: Катерина Вольська

24 липня 2025